У моєму рідному місті досить багато невибагливих місць, які місцеві жителі намагаються обходити стороною. Але, навряд, знайдеться більш моторошне місце, ніж занедбаний мікрорайон Темвод, розташований в самому центрі Миколаєва …

Історія цього місця зародилася ще в першій половині ХІХ століття і, якби не нацисти, швидше за все, Темвод досі був би привітним і жвавим районом міста …

Спочатку на цьому місці розташовувалися склади і сушарки для корабельного лісу, а також лісопильні та столярні майстерні Адміралтейства. В кінці 1830-х за розпорядженням адмірала Лазарева територію огородили високим муром з двома масивними арочними воротами і круглими кутовими вежами, частина яких збереглася до наших днів.

Приблизно в той же період тут звели довгу (близько 400 м) двоповерхову будівлю канатного заводу, який згодом, у період Першої світової війни, переобладнали в «Трубочний і електромеханічний завод» (скорочено «Темвод»).

У 1930-х роках тут почалося будівництво житлового мікрорайону для робітників суднобудівного заводу ім. 61 комунара і до початку Великої Вітчизняної війни Темвод був досить густонаселений і розвинений житловий мікрорайон.

Після окупації міста в 1941р., увагу фашистів привернула відособлена обгороджена кам’яним муром велика територія, на якій вже були побудовані окремо розташовані одно- і двоповерхові корпуси, які легко можна перетворити в бараки. Виселивши мешканців з будинків, забезпечивши огорожу колючим дротом і поставивши сторожові вишки, нацисти перетворили мікрорайон Темвод на концентраційний табір для радянських військовополонених “Шталаг-364” ….

За три роки існування табору, в ньому загинуло більше 30 тисяч чоловік. На розстріл в’язнів виводили через ті самі старі кам’яні ворота Адміралтейства, побудовані за сто років до цього …