У сталінські часи існувала «стара добра традиція» віддавати старовинні маєтки в розпорядження силовикам. Товсті стіни і просторі підвали приховували від погляду наївного пролетаря будь-які нештатні ситуації, а репутація охоронців тоталітарного режиму відтинала найменше бажання порпатись в історії будівлі і її колишніх господарів… Один з таких маєтків є і в Миколаєві.
Навіть в сонячний літній день цей сірий облуплений будинок на Нікольській виглядає похмуро. Але, навіть будучи знівеченою радянськими дегенератами і доведеною до аварійного стану нинішніми власниками, будівля вражає своєю автентичністю.
Будинок побудований міщанином Юлієм Йосиповичем Гольдфарбом в кінці XIX століття. Це була пампезна еклектична садиба, відмінною рисою якої була башточка з шатровим куполом, що підкреслювала статок свого власника і його приналежність до купецького стану.
У 1904 році Гольдфарб продав садибу Павлу Параменовічу Сиротинському. Новий власник був вихідцем із заможної купецької сім’ї старообрядців, тому своє придбання він передав громаді під молитовний будинок.
Старообрядницька церква проіснувала тут до революції. Є інформація, що при ній діяла і церковно-парафіяльна школа.
Після революції молитовний будинок був ліквідований. Купецький купол, судячи з усього, був прийнятий «трудящими» за церковний і нещадно зруйнований. В садибі облаштували дитячий будинок “Бадьорий світок” для дітей з обмеженими можливостями.
Імовірно на початку 30-х будівлю було передано військовій комендатурі. Силовики переобладнали її в режимний об’єкт. Особливо доречним став глибокий підвал, в якому розмістили камери для ув’язнених. Що відбувалося в цих застінках можна тільки гадати.
Після розвалу СРСР будівля зберегла свою функцію. Зараз тут знаходиться Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку.
м. Миколаїв, вул. Нікольська, 30
у 1899 р.
невідомий
Олександр Єрмолаєв
18.08.2021