У 1880 році Карл Монте, власник найстарішого в Миколаєві готелю «Золотий якір» на розі Адміральської і Різдвяної (вул. Лягіна), подав прохання про дозвіл на будівництво приватного театру. На той момент, існуючі театри Міллера і Русинова були закриті через невідповідність вимогам безпеки і відсутності умов і зручностей, тож пропозиція Монте була вельми доречною.

Автором проекту став інженер-архітектор Теофіл Брусницький. Всього за рік, поряд з готелем, він звів розкішну еклектичну будівлю, з фасадом на Різдвяну.

У січні 1882 році місцеві газети зарясніли новиною про відкриття театру і незабаром він став центром культурного життя міста. Театр був розрахований на 1310 глядачів: 350 крісел партеру і амфітеатру, 36 лож бенуара і бельетажу, галерея. Кожна деталь віддавала шиком і полонила відвідувачів: просторий вестибюль, фойє, дамська вбиральня, ватерклозети і дорогі меблі, привезені з Відня.

У 1894 році Монте продав театр купцеві Якову Шефферу, який незабаром реконструював будівлю і обладнав її за останнім «писком моди».

Постійної трупи у театру не було, але Шеффер був успішним антрепренером і регулярно запрошував знаменитостей. На сцені його театру виступали: Шаляпін, Маяковський, Карпенко-Карий, Комиссаржевская, Мейєрхольд, Мамонт Дальський і багато-багато інших. А в серпні 1896 року в театрі відбувся перший в Миколаєві сеанс сінематографа.

Після революції для театру настали інші часи – він міняв назви, всі цінності і декорації нещадно розграбували, а пізніше і зовсім пропонували зрівняти будівлю з землею…

У 1926-му театр вдалося відродити, а через дев’ять років тут з’явилася постійна трупа.

Під час фашистської окупації театр сильно постраждав – від будівлі залишилися лише дві фасадні стіни.

Пізніше будівля була відновлена. Замість частини бічного крила розмістили затишний дворик, а до фасаду прибудували масивний шестиколонний портик, який, на мій погляд, спотворив делікатний образ ренесансної будівлі.

До 1994 року театр носив ім’я Чкалова, нині — Миколаївський академічний художній російський драматичний театр, а з недавнього часу ще й Музей театру.

Детальніше про цю модель в репортажі на Суспільне-Миколаїв