В сотні кроків від будівлі першої трамвайної підстанції знаходиться не менш відома пам’ятка, яку миколаївці називають «Шарáевим курганом» або просто «Шáром».

24 вересня 1989 року в честь 200-річчя заснування Миколаєва відбулося урочисте відкриття пам’ятника корабелам і флотоводцям.

На невисокому пагорбі височить величезний бронзовий глобус, оточений одинадцятьма триметровими фігурами флотоводців і суднобудівників Миколаївських верфей. П’єдестал монумента обрамлено написом:

Постанова про спорудження пам’ятника на честь доблесної праці корабелів була прийнята ще в 1978 році, за 11 років до його відкриття. За цим послідував республіканський конкурс, за підсумками якого в 1981 році був затверджений проект авторської групи з Києва в складі скульпторів Б. М. Лисенка та В. А. Чепелик та архітекторів М. І. Кислого і В. П. Скульского.

Але, як відомо, обіцяного три роки чекають. Про будівництво пам’ятника ніхто не згадував цілих шість років, поки в 1987-му городяни не нагадали про обіцяний монумент на сторінках газети «Рідне Прибужжя». Після громадського резонансу влада, нарешті, заворушилася – проект зрушився з місця і до ювілею міста був таки реалізований.

Через якийсь час з пам’ятником трапилася нова біда: хтось «поцупив» вітрильник з рук скульптури, залишивши Фалеєва з простягнутою рукою посеред центральної вулиці міста. В контексті депресивних 90-х, цей жест не міг залишитися непоміченим і пам’ятник став уособленням приказки «Хоть шаром покати».

Тільки в 2019 році, з нагоди чергового ювілею Миколаєва, була виготовлена ​​копія викраденого фрегата і вітрильник був повернутий Фалеєву. Хочеться вірити, що це стане ознаменуванням нової епохи процвітання міста корабелів.

До речі, мало хто знає, але на кораблику є секретний напис-пасхалка:

Розглядаючи пам’ятник, практично у кожного, рано чи пізно, виникає цілком закономірне питання: — Хто зображений на пам’ятнику? На даний момент однозначної відповіді на це питання немає.

За офіційною версією, тільки в чотирьох статуях увічнені реальні історичні особистості – перший громадянин і містобудівник Миколаєва М. Л. Фалеєв і три видатних флотоводця: Ф. Ф. Ушаков, П. С. Нахімов і С. О. Макаров. Решта скульптур уособлюють професії миколаївських корабелів: офіцер флоту, матрос, тесляр, зварювальник, інженер-конструктор і двоє робітників (хлопець і дівчина).

Але, погодьтеся, досить дивно присвячувати 7 з 11 скульптур абстрактним фахівцям, в той час як в кожному поколінні миколаївців був, як мінімум, один видатний корабел.

На думку деяких істориків, крім Фалеєва, Ушакова, Нахімова та Макарова, в монументі увічнено героя оборони Севастополя матроса Гната Шевченко, адмірала флоту СРСР Н. Г. Кузнєцова і А. Б. Ганькевича – директора миколаївських суднобудівних заводів в 1950-1979 рр. Незважаючи на те, що це всього лише гіпотеза, на мій погляд, вона більш схожа на правду, ніж офіційна версія.

Говорячи про скульптури, варто відзначити, що за проектом, над кулею повинні були літати чайки. Подейкують, що їх навіть виготовили, але, як це зазвичай буває, пернаті кудись полетіли.