В одному з наймальовничіших місць Миколаєва, в самому серці Флотського бульвару, на високому гранітному постаменті височить чотириметрова скульптура одного з найвідоміших миколаївців в історії. До недавнього часу бульвар носив його ім’я, тому жителі міста досі називають його БАМом.

На честь Макарова названо місто в Росії, десятки вулиць в у всіх куточках колишнього СРСР, глибоководна впадина Північного Льодовитого океану і три найбільших морських ВНЗ: в Миколаєві, Санкт-Петербурзі і Владивостоці. На Тихоокеанському флоті щорічно проходять пам’ятні заходи в його честь, а монументи і пам’ятники адміралу в усьому світі важко порахувати.

Біографія Макарова являє собою важкий двотомник, тому я лише коротко перелічу найбільш значущі факти.

Степан Осипович Макаров народився 8 січня 1849 року в будинку №4 по вулиці Католицькій (нині вул. Адмірала Макарова), в сім’ї морського офіцера. У 10 років він з батьком переїхав до Ніколаєвська-на-Амурі, де з відзнакою закінчив морське училище.

Ще будучи гардемарином, Макаров опублікував свою першу наукову роботу про визначення девіації в морі.

У 22 роки, в чині мічмана, визначив непотоплюваність судів. Цю теорію Макаров вивчав протягом усього життя, внаслідок чого, винайшов ряд пристроїв для відкачування води, рейковий пластир для усунення пробоїн, систему затоплення відсіків корабля для вирівнювання крену і диференту, а також опублікував ряд фундаментальних наукових праць, кардинально змінивших принципи кораблебудування.

У 1876 році перед російсько-турецької війною, Макаров був призначений командиром пароплава «Великий князь Костянтин». 14 грудня 1878 року, в ході його операції в районі Батумі, вперше в історії було знищено вороже судно за допомогою торпед.

За наполяганням Макарова на миколаївській верфі у 1878-му був побудований перший торпедний катер. Він не встиг взяти участь у війні, зате подібні катера відмінно зарекомендували себе під час Другої Світової.

За час війни Макаров був проведений в капітан-лейтенанти і капітани 2-го рангу і призначений флігель-ад’ютантом, а також нагороджений Золотою шаблею з написом “За хоробрість” і орденом Св. Георгія 4-го ступеня.

У 1881 р. будучи командиром пароплава «Тамань» в Константинополі, Макаров занурився в дослідження підводних течій і експериментально підтвердив наявність двох течій в Босфорі. Для цього ним був сконструйований один з перших надійних батометрів.

У 1886 – 1889 рр. на корветі «Витязь» він здійснив кругосвітнє плавання. За підсумками експедиції опублікував результати досліджень в книзі «Витязь» і Тихий океан», що отримала Макарьєвську премію Академії Наук і велику золоту медаль Географічного товариства. Завдяки цим працям Макаров став одним з основоположників океанографії, а назва корвета увійшла в десятку найбільш видатних кораблів світу, написаних на фронтоні Міжнародного океанографічного музею в Монако.

У 1891 році контр-адмірал Макаров призначений на пост головного інспектора морської артилерії. Перелік і побіжна оцінка всього, зробленого їм в області артилерії в цей період життя, займає 102 сторінки його біографії! Найбільш знаменитий винахід – «Макарівські ковпаки» для бронебійних снарядів.

У 1895 році розробив і впровадив у флот російську семафорну абетку.

У 1897 році Макаров за підтримки Д. І. Менделєєва, Ф. Ф. Врангеля, Н. І. Янковського та інших відомих вчених розробив проект криголама “Єрмак” і ініціював його будівництво для освоєння Північного морського шляху і вивчення Арктики. На цьому судні віце-адмірал здійснив три арктичних експедиції.

У 1899 році Макаров призначений командиром Кронштадтського порту і військовим губернатором Кронштадта. 14 лютого 1904р., Після початку російсько-японської війни, призначений командувачем Тихоокеанською ескадрою в Порт-Артурі.

На світанку 31 березня 1904 року під час маневру флагман російської ескадри броненосець «Петропавловськ» з віце-адміралом С. О. Макаровим на борту підірвався на японській міні, що викликало детонацію боєзапасу і вибух котлів… Між моментом вибуху і зникненням броненосця пройшла всього 1 хвилина і 40 секунд. До місця загибелі «Петропавловська» з усіх боків кинулися катери і шлюпки. Були врятовані 7 офіцерів і 52 матроса. 28 офіцерів і 652 матроса зникли у хвилях. Макаров, поранений під час вибуху, потонув. Вдалося виловити тільки його шинель.

У числі загиблих на “Петропавловську” був і видатний художник В. В. Верещагін. Таким чином, водночас, світ втратив двох геніальних людей…

У 1949 році до 100-річчя флотоводця, в Миколаєві на Морському бульварі було встановлено бюст С. О. Макарова. У тому ж році, бульвар був перейменований в бульвар Адмірала Макарова (скорочено БАМ). За іншою версією, бюст встановлений в 1954 році до 50-ї річниці від дня загибелі віце-адмірала.

У 1976 році бюст був замінений на сучасний монумент і переданий в Миколаївський кораблебудівний інститут (зараз Національний університет кораблебудування ім. Адмірала Макарова). Довгий час старий пам’ятник розміщувався в холі головного корпусу МКІ, але в 2020-му до 100-річчя ВНЗ, він отримав новий постамент і був перенесений на головну університетську площу.

Існує версія, що оригінал бюсту був пошкоджений при демонтажі і був закопаний на бульварі, а для МКІ була виготовлена ​​бронзова копія погруддя. На користь цієї версії говорять відмінності, які видно неозброєним оком при порівнянні старого і сучасного знімків.