30 червня 2022 року російські війська, під ударами Збройних сил України, ганебно втекли з окупованого ними острова Зміїний, назвавши це «жестом доброї волі». Ця подія, безумовно, увійде до підручників з всесвітньої історії, доповнивши і до того багату історію цього невеликого клаптику суші.

Перша згадка про острів з’явилась у писемних джерелах кінця VII століття до н. е. Тоді він мав назву Левке або Левкос, що у перекладі з давньогрецької — Білий. Античні географи пояснювали таку назву кольором птахів, які у великій кількості гніздились на скелястому острові. Проте, існувала і інша версія, більш загадкова і містична, але яка пояснює майбутню назву острова. Пов’язана вона з культом давньогрецького героя Ахілла, який відігравав велику роль у культурі Північного Причорномор’я.

За легендою, після загибелі Ахіллеса, його мати, морська німфа Фетіда, попросила Посейдона підняти з морських глибин частину суші й сформувати острів, на якому її син знайшов вічне життя і в подальшому являвся людям в образі великого змія.

Ахілл вважався покровителем Ольвії — одного з найбільших давньогрецьких полісів Північного Причорномор‘я. У VI ст. до н. е., бажаючи позначити свій вплив і закріпити за собою цю територію, ольвійці збудували у найвищому місці острова храм Ахілла, який виконував функції маяка. За описами сучасників, храм був багато оздоблений і мав власного оракула, що на той час було неабиякою рідкістю. Греки вважали, що білі птахи — це душі блаженних, які не дійшли до царства Аіда, бо їм там не місце, і оселились тут, аби бути разом зі своїм покровителем і доглядати за його святилищем. Так за Левкосом закріпилась неформальна назва — острів Блаженних.

У Середньовіччі, коли на острові панувала Візантія, він отримав назву Федонісі, що у перекладі з грецької — Зміїний. Враховуючи те, що зараз на острові змій немає, ця назва виглядає досить дивно. Проте, вважається, що у ті часи тут водились водні вужі, яких течія виносила на скелі з гирла Дунаю.

Пізніше острів опанувала Османська імперія, а після російсько-турецької війни 1787-1791 рр. цей клаптик суші перейшов до Російської імперії. Проте, у 1856 р. після поразки у Кримській війні росія втратила цю територію — Федонісі перейшов до Молдавського князівства, а відтак до Румунії, яка облаштувала на острові в‘язницю.

У 1944 р. радянський десант захопив острів і ця територія остаточно перейшла до СРСР.

У 1980-х рр. на шельфі острова були знайдені поклади нафти і газу, що в подальшому призвело до суперечки України з Румунією. Остання намагалась довести, що Зміїний — це не острів, а скеля, щоб мати більше претензій на шельф. Україна ж наполягала на тому, що це повноцінний острів. Там збудували селище Біле, відкрили відділення пошти і банку, і, звісно, реконструювали радянську прикордонну заставу, яка стала однією з найкращих в Україні. Врешті решт, Міжнародний суд ООН визнав Зміїний островом, але й задовольнив вимоги Румунії, передавши їй 80% шельфу.

У 2002 році острів був демілітаризований. Тоді ж розробили концепцію розвитку Зміїного, яка, окрім розвитку інфраструктури, передбачала задіяння острова у космічній та туристичній галузях, а також дослідження острова науковцями. Проте, через брак фінансування більшість планів так і не були втілені у життя. Останньою крапкою в цій історії стала війна…

Вранці, 24 лютого 2022 року, до Зміїного підійшли два нерозпізнані російські військові кораблі та висунули українським прикордонникам ультиматум про капітуляцію, погрожуючи массованим ударом. Як стало відомо пізніше, цими кораблями виявились флагман Чорноморського ВМФ РФ ракетний крейсер «Москва» та корвет «Васілій Биков». Того ж дня з’явились перші новини про атаку на Зміїний. Острів нещадно обстрілювали з авіації та корабельної зброї. Весь день прикордонники героїчно тримали оборону, двічі відбили атаки росіян, але врешті-решт, о десятій вечора, Зміїний захопили…

Наступного дня ми стали свідками безпрецедентної мужності та незламності наших прикордонників. Завдяки оприлюдненному аудіозапису весь світ почув, як на заклик росіян здатися наші хлопці, не вагаючись ні секунди, відправили руський воєнний корабель за легендарним напрямком. Ці слова увійшли в історію, стали національним гаслом і надихнули мільйони українців до боротьби. Нажаль, доля відчайдушних захисників острова, яка хвилювала чи не кожного українця, на той момент залишалась невідомою….

Згодом Президент України у своєму звернені повідомив про загибель 13 прикордонників з о. Зміїний. Всім їм було просвоєно звання Героїв. Проте, вже 28 лютого стало відомо, що вони живі, але знаходяться у полоні.

Ще на початку боротьби за Зміїний українська розвідка повідомила, що острів має стратегічне значення — дозволяє контролювати надводний та, частково, повітряний простір Півдня України, а отже за нього боротимуться до кінця… І наші воїни стримали обіцянку — деокупація Зміїного зайняла тиждень, з 22 до 30 червня, і закінчилась ганебною втечею залишків окупантів, яку вони назвали «жестом доброї волі». Окрім цього, обидва російських кораблі були потоплені, а захисники Зміїного звільнені з полону!

За більш ніж 4 місяці окупації на острові не вціліло жодної будівлі, вирви від снарядів ще довго нагадуватимуть про цей страшний період його історії, а на шельфі, під водою, назавжди залишаться понівечені рештки «руського миру»…