На околиці парку Народний Сад, на розі Котельної і 3-ї Воєнної, розташована будівля диспетчерського пункту трамваїв №3 та №11, яка і сьогодні, незважаючи на численні перебудови, виділяється своїм незвичайним виглядом на тлі навколишніх будівель.

Хто і коли побудував це автентичне спорудження мені невідомо, але його первинний вигляд дійшов до нас завдяки фотографії, зробленої в 1950 – 60-х роках Ліфановим Віктором Романовичем – одним з провідних миколаївських краєзнавців, членом Товариства охорони пам’яток.

Судячи з фотографії Ліфанова, в радянські роки будівля зазнала перебудови. Зі сторони Котельної на фасаді були закладені ніші і перенесений вхід. По 3-й Воєнній одне з вікон було перероблено в окремий вхід. Крім того, з башточки зникли круглі віконця.

У 2017 році, в ході довгоочікуваної реставрації, рустовані фасади спотворили утеплювачем і штукатуркою «короїд», а дерев’яні арочні вікна замінили на металопластикові.

При створенні моделі особливий інтерес викликали темні «пройми» в нішах. Виходячи з того, що з боку двору будівля двоповерхова, я припустив, що в цих нішах розташовувалися вікна, які освітлювали сходи. Поспілкувавшись з автором проекту «Архітектура Миколаєва» Євгеном Васюковим, було вирішено зобразити на моделі цю ділянку у вигляді вітражів. Альтернативною версією були склоблоки.

Можливо нами був невірно витлумачений цей фрагмент старого фото, тому вважайте це суб’єктивною думкою автора і черговою міською легендою про те, що колись непоказну сіру Слобідку розбавляли яскраві вітражні вікна диспетчерського пункту ….