“Люди витримали, не витримав бетон”… Щороку, в середині січня, ця фраза, наче Фенікс, знову і знову повстає з попелу війни і тисячами дописів у соцмережах і ЗМІ шириться від українця до українця. Проте, як виявилось, попри величезний обʼєм інформації про ці трагічні події, доволі багато людей і досі вважає, що будівля, зображена на памʼятних листівках, це і є Донецький аеропорт і виключно в ній впродовж 242 днів тримали героїчну оборону воїни-кіборги. Ба більше, дехто й досі переконаний, що посічений обстрілами каркас вежі й сьогодні височить над околицями Донецьку і виглядає саме так, як його зазвичай зображають.Насправді ж, диспетчерська вежа, що стала символом незламності і стійкості українських воїнів, була лише крихітною частинкою грандіозного комплексу летовища, відбудованого всього за кілька років до війни.
Попри те, що аеропорт у Донецьку існує ще з 1933 року, історія легендарної вежі бере свій початок менше двох десятиліть тому і своїм існуванням завдячує футбольному турніру «Євро-2012», який став поштовхом до масштабної модернізації аеропорту. Роботи розпочались у 2007 році з будівництва нової надсучасної 4-кілометрової злітної смуги, що була здатна приймати будь-які з існуючих нині літаків за будь-якої погоди. Такі колоссальні розміри унеможливили ефективне керування польотами з будівлі старого аеровокзалу (старий термінал), тож постала потреба в новій диспетчерській будівлі.
Її зведення розпочалось навесні 2010 року, паралельно з будівництвом Нового терміналу, і тривало до листопада 2011 р. Грандіозна 51-метрова споруда стала найвищою серед подібних будівель в Україні і дозволяла охопити оком всю територію комплексу.
У квітні 2012 року Донецькому аеропорту присвоїли імʼя радянського композитора С. С. Прокофʼєва, який був родом з Донбасу. Звідси й скорочена назва летовища — ДАП.
14 травня 2012 року відбулось урочисте відкриття нового аеровокзального комплексу і вже наступного дня тут завирувало життя. Оновлений ДАП увійшов у трійку найбільших і найсучасніших аеропортів України і в десятку найбільших в Європі. Але, на жаль, безтурботне життя тут протривало недовго…
У березні 2014 року, на тлі розгортання росією сепаратизму на Донбасі і окупації Криму, ДАП був взятий під охорону українськими спецпризначенцями. 17 квітня окупанти вперше безуспішно спробували захопити аеропорт, а 6 травня всі польоти через летовище припинились через загрозу обстрілів.
26 травня спецпризначенці рф та бойовики так званої «ДНР» знову здійснили спробу захопити ДАП. Однак, завдяки скоординованим діям авіації та наземних сил, ворог поніс значних втрат і був змушений рятуватись втечею. Аеропорт перейшов під контроль сил АТО, але його діяльність була остаточно призупинена… як виявилось, назавжди…
Впродовж літа, незважаючи на систематичні сутички з ворогом, оборонцям вдалось вибудувати оборону і міцно закріпитись на летовищі. Опорним пунктом стало сусіднє селище Піски — через нього захисники отримували провізію й боєприпаси, відбувалася ротація. Тут же розгорнули артилерію вогневої підтримки.
Важливу роль в обороні відігравала й диспетчерська вежа, яка стала не тільки фортецею, а й вкрай вигідним пунктом спостереження і коригування вогню.
Важкі бої розпочались у вересні, після підписання так званих «Мінських угод». Всупереч домовленостям ворог активізував бойові дії. Окрім постійних штурмів, окупанти безперестанно накривали аеропорт вогнем з гранатометів, мінометів, ствольної артилерії, РСЗВ і танків. Але, незважаючи ні на що українські захисники продовжували чинити опір і до кінця осені успішно утримували обидва термінали і прилеглі території, майже щоденно наносячи суттєвих втрат переважаючим силам окупанта. За цю надлюдську стійкість, майстерність і відчайдушність ворог прозвав українських захисників “кіборгами”.
На початку грудня українські воїни були змушені все ж таки покинути понівечені руїни Старого терміналу…
На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої….
13 січня 2015 року в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків диспетчерська вежа обвалилась до 5-го поверху. Звучить як справжнє диво, але жоден з кіборгів, які в той час тримали в ній оборону, не постраждав!
15 січня бойовикам вдалось прорватись у Новий термінал і захопити верхні поверхи. Запеклі бої точились вже майже впритул…
17 січня кіборгам вдалось провели успішну контратаку і відбити частину території.
19 січня терористи вперше підірвали термінал, скинувши туди мішки з вибухівкою. Вибух був настільки потужним, що стіни склалися, зірвало дах і перекриття. Споруда проглядалася наскрізь. Згодом, того ж дня, було вщент зруйновано диспетчерську вежу, яку героїчно тримали всього шестеро кіборгів. Втім, українські захисники не покинули своєї зруйнованої фортеці і продовжували чинити спротив…
20 січня 2015 року став тим самим роковим днем, коли бетон не витримав…. Не в змозі перемогти кіборгів на полі бою, окупанти підступно підірвали опори, що тримали перекриття будівлі… Під завалами загинуло більше половини захисників. Ті, хто вижив, потрапили в полон, де піддавались жорстоким тортурам і знущанням…
Одразу після вибухів розпочався масований штурм останнього форпосту кіборгів — руїн диспетчерської вежі. Впродовж наступних двох днів купка українських воїнів тримала кругову оборону, сподіваючись на евакуацію. Врешті решт, так і не дочекавшись транспорту, бійці вирішили покинути руїни. Щоб відволікти і заставити бойовиків припинити вогонь, вони викликали на себе вогонь РСЗВ «Град», під залп якого зуміли прорватися…
Як виявилось пізніше, в той самий час, у сусідньому з вежею пожежному депо тримала оборону ще одна група кіборгів. Сім бійців без зв’язку, у пустому аеропорту, про який вже відзвітували «на гору», що наших там немає… Лише в ніч з 22 на 23 січня два офіцера на псевдо «Окунь» і «Єшка» визвались добровільно піти на їх пошук. В суцільній темряві і тумані, ризикуючи власним життям, вони зуміли розшукати і вивести побратимів з оточення. Через цей епізод в історії кіборги і досі наполягають на тому, що оборона ДАПу тривала не 242, а 244 дні.
За офіційними даними, у боях за ДАП загинули 109 українських бійців, 446 були поранені, 6 пропали безвісти…
У 2022 р. спільним Наказом МО України та Головнокомандувача ЗСУ встановлено відзначати День вшанування захисників Донецького аеропорту (або День пам’яті кіборгів) щороку 20 січня.
Вічна памʼять і слава Героям!
Якщо вам подобається те, що ми робимо, підпишіться, будь ласка, на наші сторінки у соц. мережах:
м. Донецьк
у 2011 р.
невідомий
19.01.2015 р.
16.01.2024