Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus error sit voluptatem accusantium natus error sit omnis iste natus error sit voluptatem accusantium.

Соц. сети и мессенджеры

MiniMisto © 2020-2021. All Rights Reserved

top

Перша трамвайна підстанція

Будинок з башточкою, на перетині вул. Соборної і просп. Центрального, є одним з найбільш відомих будівель Миколаєва і давно став неофіційним символом і візитівкою міста. Складно повірити, але ця чудернадська споруда проектувалась як електропідстанція для обслуговування перших миколаївських трамваїв.

На початку ХХ століття на розі вулиць Соборної та Херсонської (просп. Центральний) розташовувалася Базарна площа. Ринок виник тут ще за адмірала Грейга і, до цього часу, простягався від Соборної до Глазенаповскої (вул. Декабристів), та від Херсонської до Привозної (вул. Дунаєва). У народі його називали «базар» або «привоз». Базарна площа була не тільки центром місцевої торгівлі. Через неë проходили всі маршрути кінної залізниці (конки) — громадського транспорту, попередника трамваю.

У 1902 р, після введення в експлуатацію миколаївської електричної станції, від використання коней для перевезення городян вирішили поступово відмовлятися. Почалося впровадження міського електричного трамвая, в ході якого, в 1914 р, на Базарній площі була зведена трансформаторна підстанція.

На жаль, історія не зберегла ім’я автора цієї автентичної будівлі, але результат його роботи вражає і досі. Щоб не спотворювати вигляд центральних вулиць, він надав технічній споруді естетики в популярному на той час стилі модерн: асиметричний фасад, безліч вікон різних видів і форм, напівкруглий «ґанок» з левиними мордами на капітелях і, на завершення, башточка з витонченим куполом. За версією деяких істориків, спочатку купол був усіченим, але підтверджень цьому я не знайшов.

21 грудня 1914р. по місту заколесив перший електричний трамвай.

Не можна не згадати, що поруч з підстанцією розташовувалася Олександро-Невська каплиця, побудована в 1883 р в пам’ять про загибель царя Олександра II. У 1915р. цю ділянку базару було перейменовано в Олександрівську площу.

З ростом енергоспоживання виникла необхідність збільшення потужності підстанції, тому в 1930 році позаду неї почалося будівництво більш просторого будинку для розміщення агрегатів і ртутних випрямлячів. Через три роки нова споруда була добудована і потреба в першій підстанції відпала. З неї вивезли обладнання і з 1933 по 1973 рік будівля пустувала.

У 1970-му застарілу будову вирішили знести для розширення проїжджої частини проспекту Леніна і будівництва на його місці підземного переходу. Але за збереження будівлі заступилася архітектор Ольга Попова. Вона звернулася в обком партії з пропозицією зберегти архітектуру в первозданному вигляді, а всередині облаштувати кафе. Пропозицію підтримали і, після реконструкції, підстанція перетворилася в затишне казкове кафе «Садко».

Площа кафе становила всього 130м², але цей простір було використано по максимуму. На першому поверсі вдалося розмістити кафетерій, вестибюль, санвузол, підсобне приміщення, кімнату для персоналу, камеру харчових відходів і комору. На другому – гардероб і зал «13 стільців» з веселими кольоровими вітражами на вікнах. На третьому – коктейль-бар з мозаїчною підлогою і облицьованими деревом стінами, прикрашеними різьбленням. Завершувалося кафе залом «Голуб’ятня» на четвертому поверсі, з схожим на «13 стільців» інтер’єром. Зв’язок між залами здійснювався за допомогою трьох сходів.

Незважаючи на те, що кафе було зовсім крихітним, всього 30 посадочних місць, миколаївцям воно припало до душі. Казка тут відчувалася в усьому: і в зовнішньому вигляді, і в інтер’єрі, і в самій назві …

Кафе проіснувало до 1989 року. На зміну йому відкрився бар «Ассоль», але його життя було недовгим. Подейкують, що сильний град розбив черепицю, грошей на ремонт не знайшли і заклад закрили.

Після розвалу СРСР будівля пустувала і поступово занепадала. Кажуть, в якийсь період 90-х в ньому розміщувалося казино, але подробиці мені невідомі.

Напочатку XXI століття архітектурним пам’ятником зацікавився Сергій Прудкий, директор Миколаївської філії банку «Аваль». Завдяки йому, будівля була відреставрована. В її стінах розмістилося відділення банку, а трохи пізніше збереження пам’яток архітектури Миколаєва стало одним з напрямків діяльності цієї фінансової установи.

Адрес

Николаев, ул. Соборная, 8а

Год постройки

1914

Архитектор

Неизвестен

Автор LEGO-модели

Александр Ермолаев

Размеры модели

371 × 225 × 378 мм

Источник информации

Date